Мідь використовується цивілізацією вже понад 10 000 років і з давніх-давен піддавалася вторинній переробці. Оскільки мідь, яка сьогодні використовується, не розкладається під час переробки, вона могла бути вперше використана у виробництві предметів тисячі років тому. Мідь високо цінується збирачами металобрухту та підприємствами з переробки металобрухту. Кольоровий метал є найкращим провідником електрики, крім срібла. Електро- і теплопровідність, а також властивості високої пластичності та ковкості роблять його одним із найбільш затребуваних у промисловості металів, поступаючись лише залізу та алюмінію.
Використання міді в історії
Мідь використовувалася і перероблялася людьми вже понад 10 000 років, а кулон, який датується приблизно 87 000 роком до нашої ери, було знайдено на території сучасного Іраку. Близько 8000 до н.е. мідь стала замінником каменю, а до 4000 до н.е. єгиптяни нагрівали та відливали мідь у форми. Близько 3500 до н.е. технологія обробки міді продовжувала розвиватися в міру відкриття процесу плавки руд, що передбачало настання бронзового віку.
Середземноморський острів Кіпаріс був джерелом міді, яку використовували давні римляни. Вони назвали таку бажану руду «aes Cyprium», що перекладається англійською як «кіпрський метал». Ця назва була скорочена до ціпрію, а пізніше ціпріум був змінений на копрум. Цей останній термін став джерелом англійського слова «мідь».
Екологічне значення переробки міді
Мідь є важливим мікроелементом, необхідним для здоров’я рослин та тварин. Помірна надлишкова дія міді не пов’язана з ризиком для здоров’я.
Як і з іншими металами, переробка міді має значні екологічні переваги. До них відносяться перенаправлення твердих відходів, зниження витрат енергії на переробку та збереження природних ресурсів. Наприклад, енергетичні потреби переробленої міді на 85–90% менші, ніж під час переробки нової міді з первинної руди. З погляду збереження мідь є невідновлюваним ресурсом, хоча витрачено лише 12% розвіданих запасів.
Новою екологічною проблемою, пов’язаною з міддю, є її використання в виробництві електротехнічної продукції, що постійно зростає, рівень переробки якої, як і раніше, залишається низьким. Однак ця тенденція змінюється на краще завдяки ініціативам з переробки електроніки.
Економічне значення переробки міді
Сполучені Штати, займаючи перше місце після Чилі з виробництва міді, значною мірою самодостатні у постачанні міді. США виробляють приблизно 8% світового виробництва міді. Проте майже половина виробництва міді у США припадає на вторинну сировину. У 2010 році американські переробники переробили 1,8 мільйона тонн міді для внутрішнього використання та на експорт, поступаючись лише алюмінію серед кольорових металів, переробивши 4,6 мільйона тонн міді.
Трохи більше половини переробленого мідного брухту є новим утилізованим брухтом, включаючи стружку, а решта — це старі побутові відходи, такі як електричний кабель, старі радіатори і водопровідні труби.
